Норми оборотних засобів. Норма та норматив оборотних коштів

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах – 2200 тис. руб.,

норматив витрат майбутніх періодів – 500 тис. руб.,

план випуску виробів 6000 шт.

тривалість виробничого циклу – 30 днів;

виробнича собівартість одного виробу – 36 тис. руб.;

коефіцієнт наростання витрат – 0,85;

норма запасу готової продукції складі - 26 днів.

Визначте:

1. норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві;

2. норматив оборотних засобів у готовій продукції;

3. загальний норматив оборотних засобів підприємства.

Рішення:

1. Норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві визначається за формулою:

В - обсяг випуску продукції натуральному вираженні;

З - собівартість одного виробу;

Т пц – тривалість виробничого циклу;

К н – коефіцієнт наростання виробництва;

Д – тривалість планового періоду.

2. Норматив оборотних засобів у готовій продукції:

Н гп = Р × Д нз,

Р - одноденний випуск продукції з виробничої собівартості,

Д нз - норма запасу готової продукції днями.

Знайдемо одноденний випуск продукції з виробничої собівартості:

Н гп = 600 * 26 = 15600 тис. руб.

3. Загальний норматив оборотних засобів підприємства є сумою:

Н о.с. = Н пр.з + Н нп + Н гп + ​​Н р.б.п.

Н пр.з - норматив виробничих запасів,

Н нп - норматив незавершеного виробництва,

Н гп - норматив запасів готової продукції,

Н р.б.п. - Норматив витрат майбутніх періодів.

Н о.с. = 2200 + 15300 + 15600 + 500 = 33 600 тис. руб.

Для забезпечення безперебійного випуску та реалізації продукції, а також з метою ефективного використання оборотних коштів на підприємствах здійснюється їх нормування. З його допомогою визначається загальна потреба підприємства у оборотних коштах.

Нормами витрати вважаються максимально допустимі абсолютні величини витрати сировини та матеріалів, палива та електричної енергії на виробництво одиниці продукції.

Нормування витрати окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання певних наукових засад. Основними мають бути: прогресивність, технологічна та економічна обґрунтованість, динамічність та забезпечення зниження норм.

При плануванні потреби в оборотних коштах застосовуються три методи:

1. Аналітичний- передбачає визначення потреби у оборотних коштах у вигляді їх среднефактических залишків з урахуванням зростання обсягу производства. Цей метод використовується на тих підприємствах, де кошти, вкладені в матеріальні цінності та витрати, мають більшу питому вагу у загальній сумі оборотних коштів.

2. Коефіцієнтний- полягає у уточненні чинних нормативів власних оборотних засобів відповідно до змін показників виробництва. Запаси та витрати поділяються на залежні безпосередньо від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, витрати на незавершене виробництво, готова продукція на складі) і не залежні від нього (запчастини, витрати майбутніх періодів, малоцінні предмети).

По першій групі потреба в оборотних коштах визначається виходячи з їх розміру в базисному році та темпи зростання виробництва у наступному році. По другій групі потреба планується лише на рівні їх середньофактичних залишків за кілька років.

3. Метод прямого рахунку- науково обґрунтований розрахунок нормативів по кожному елементу оборотних засобів, що нормуються, з урахуванням змін на рівні організаційно-технічного розвитку підприємства, транспортуванні ТМЦ, практиці розрахунків з контрагентами.

Нормування починається з визначення середньодобової витрати сировини, основних матеріалів та напівфабрикатів (Р сут) у плановому періоді:

де Р - обсяг витрат матеріалу за період, руб.;

Т – період часу.

Норма оборотних коштів (Н а.обс) – величина, що відповідає мінімальному, економічно обґрунтованому обсягу запасів. Вона встановлюється зазвичай у днях.

Норматив ОБС (Нобс) - мінімально необхідна сума коштів, що забезпечують безперервність роботи підприємства. Визначається за формулою:

Н обс =Р сут * Н а.обс.

Норма запасу ОС (Н а.ос) за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час перебування у поточному (З тек), страховому (З стор), транспортному (З тран), технологічному (З техн) запасах, а також час, необхідний для вивантаження, доставки, приймання та складування матеріалів, тобто. підготовчі запас (П р):

Н а.ос = З тек + З стор + З тран + З техн + П р.

Поточний запас призначений для забезпечення виробництва матеріальними ресурсами між двома черговими постачаннями. Це основний вид запасу, найбільша величина в нормі ОБС Поточний запас у днях визначається за формулою:

де З п - вартість постачання;

І – інтервал між поставками.

Норматив поточного запасу розраховується за такою формулою:

З тек = Р сут * І,

Страховий запас виникає внаслідок порушення часу постачання. У днях визначається за такою формулою:

Норматив страхового запасу:

З стор = Р добу * (І ф - І пл) * 0,5або З стор = Р добу * З стор.дн * 0,5,

де (І ф - І пл ) - Розрив в інтервалі поставок.

Транспортний запас створюється на підприємствах на ті поставки, якими виникає розрив між строками надходження платіжних документів та матеріалів. Він визначається як перевищення термінів вантажообігу (термін доставки товару від постачальника покупцю) над термінами документообігу.

Норматив транспортного запасу розраховується за такою формулою:

З тр = Р добу * (І ф - І пл) * 0,5або З стор = Р добу * З тр.дн * 0,5,

де З тр. Дн - норма транспортного запасу, дні.

Технологічний запас - час, необхідне підготовки матеріалів до виробництва. Норматив технологічного запасу визначається за такою формулою:

З тих = (З тек + З стор + З тр) * До тих,

де До тих – коефіцієнт технологічного запасу, %. Він встановлюється комісією з представників постачальника та споживача.

Підготовчий запас встановлюється на підставі технологічних розрахунків або за допомогою хронометражу.

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах визначається як сума нормативів ОБС у поточному, технологічному та підготовчому запасах.

Норматив ОБС у незавершеному виробництві (Н нп) визначається за формулою:

Н нп = ВП порівн. * Т ц * К нар.з,

де ВП ср.д - середньоденний випуск продукції з виробничої собівартості;

Т ц – тривалість виробничого циклу;

К нар.з - коефіцієнт наростання витрат, що при рівномірному наростанні витрат визначається за такою формулою:

де Ф е - Одноразові витрати;

Ф н - наростаючі витрати;

З – собівартість.

При нерівномірному наростанні витрат

До нар.з = З порівн /П

де С СР - середня вартість виробу в незавершеному виробництві;

П – виробнича собівартість виробу.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Н б.п.) визначається за формулою:

Н б.п. = РБП нач + РБП до - РБП с,

де РБП поч - перехідна сума витрат майбутніх періодів початку планованого року;

РБП перед - витрати майбутніх періодів наступного року, передбачені кошторисами;

РБП з - витрати майбутніх періодів, що підлягають списанню на собівартість продукції наступного року.

Норматив оборотних засобів у залишках готової продукції визначається:

Н г.п = ВГП дн. * Н з.скл. ,

де ВГП дн. - Вартість одноденного випуску готових виробів;

Н з.скл - норма їхнього запасу складі днями.

Сукупний норматив оборотних засобів є сумою нормативів оборотних засобів, обчислених за окремими елементами. При встановленні і нормативів на запланований рік рекомендується використовувати дослідно-статистичний і розрахунково-аналітичний метод.

Однією з основних складових оборотного капіталу є виробничі запаси -комплексна група оборотних засобів, що включає сировину, основні матеріали та покупні напівфабрикати, паливо, тару, запасні частини, спеціальні інструменти та пристосування та ін У зв'язку з різним характером функціонування їх у процесі виробництва методи нормування окремих елементів виробничих запасів неоднакові.

Нормування оборотних засобів за запасами сировини, основних матеріалів та покупних напівфабрикатів

Норматив оборотних коштів у цій групі обчислюється виходячи з одноденного їх витрати (Р) та середньої норми запасу днями. Середня норма оборотних засобів, своєю чергою, визначається як середньозважена величина виходячи з норм оборотних коштів на окремі види або групи сировини, основних матеріалів та покупних напівфабрикатів та їх одноденної витрати.

Норма оборотних засобів за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час перебування у поточному (Н), страховому (Н с), транспортному (Н м), технологічному (Н а), а також підготовчому запасах (Н п).

Таким чином, норматив оборотних засобів за виробничими запасами сировини, основних матеріалів та покупних напівфабрикатів(1Т ПЗ) визначається за формулою:

Поточний запас- основний вид запасу, тому норма оборотних засобів у поточному запасі є визначальною величиною всієї норми запасу днями. На розмір поточного запасу впливають періодичність постачання матеріалів за договорами (цикл постачання), а також обсяг їх споживання у виробництві.

Якщо поставки плануються регулярно і матеріал споживається рівномірно, середній інтервал між поставками визначається розподілом кількості днів на рік на кількість планових поставок з урахуванням термінів збігу надходжень від різних постачальників: при отриманні одного і того ж матеріалу або напівфабрикату від декількох постачальників в один день такі надходження розглядаються як одне постачання. Аналогічно вирішується питання при надходженні сировини від одного постачальника протягом кількох днів поспіль, але за умови, що на всі відвантаження виписано один платіжний документ.

Приклад 7.7-

Розрахунок середнього інтервалу постачання. Матеріал надходить від трьох постачальників відповідно до календарних графіків. Від першого постачальника – 1 та 16-го, від другого – 6 та 16-го, а від третього – 6, 14 та 21-го числа. Отже, у споживача протягом місяця п'ять поставок (1,6, 14, 16 та 21 числа), а за рік - 60 поставок (5-12). Середній інтервал постачання дорівнює 6 дням (365: 60).

Величина середнього інтервалу поставок обчислюється на основі планової інформації або режиму надходження ресурсів, що склався у звітному періоді. При використанні планової інформації норма запасу розраховується на основі договорів, графіків постачання, нарядів, фондових сповіщень та інших аналогічних документів, у яких визначено обсяг та встановлені дати постачання. Якщо в договорах не вказано конкретних термінів поставок, середній інтервал між поставками може бути визначений як середньоарифметична,або середньозважена, величина,що залежить від коливань у термінах та обсягах поставок. При цьому не враховуються разові дрібні поставки, а надмірно великі надходження призводять до середнього розміру постачання.

Страховий (гарантійний) запас -другий за величиною вид запасу, що визначає загальну норму. Необхідний у кожній організації для гарантії безперервності процесу виробництва у випадках порушень умов та строків постачання матеріалів контрагентами, транспортом або відвантаження некомплектних партій.

При розрахунку часу знаходження матеріалів складі як страхового (гарантійного) запасу норма оборотних засобів у днях зазвичай встановлюється не більше 50% норми поточного запасу, якщо цей матеріал надходить транзитом від іногородніх постачальників. Норма страхового запасу збільшується понад 50% у таких випадках:

  • ? періодично споживаються унікальні, підвищеної якості матеріали, і навіть матеріали, виготовлені лише цієї організації одним постачальником;
  • ? споживач розташований далеко від зручних транспортних шляхів або доставка матеріалів можлива лише в окрему пору року;
  • ? при безперервному споживанні певних матеріалів у великій кількості інтервали поставок становлять від одного до п'яти днів.

Чим ближче розташовані постачальники, тим рідше перебої у доставці продукції, тим менше величина страхового запасу. Якщо матеріали доставляють зі складів автотранспортом, страховий запас не передбачається. Тільки разі віддаленості цих складів норма оборотних засобів у страховому запасі встановлюється у вигляді до 30% норми оборотних засобів у поточному запасе. Величина страхового запасу може визначатися на підставі фактичних звітних даних про відхилення від середнього інтервалу поставок.

Приклад 7.8-

Розрахунок норм страхового запасу. Для розрахунку слід відібрати кількість поставок без урахування випадкових, дрібних та інших нетипових поставок (табл. 7.6).

Таблиця 7.6

Дата отримання матеріалів від постачальників

Обсяг поставки

Об'єм відібраних поставок

Кількість відібраних поставок

Фактичний інтервал до наступного постачання, днів

Середній інтервал постачання, днів

Перевищення над середнім інтервалом, дн. (гр. 5 – гр. 6)

Кількість перевищень

Причини неприйняття постачання до розрахунку

постачання

постачання

І т.д. до кінця планового періоду

Розрахунок норми страхового запасу на підставі фактичних звітних даних про постачання матеріалу

Середній розмір відібраних поставок у цьому прикладі становить 400 т (4800: 12). Наведена загальна кількість поставок – 16 (6500: 400). Середній інтервал поставок у умовах дорівнює 22 дням (365: 16). Норма оборотних засобів у частині страхового запасу приймається у вигляді 5,5 дня (60: 11).

Транспортний запасстворюється у разі перевищення термінів вантажообігу порівняно із строками документообігу. Транспортний запас не створюється, якщо термін вантажообігу співпадає зі строком документообігу або меншим за нього. При постачання матеріалів на далекі відстані термін оплати розрахункових документів випереджає термін прибуття матеріальних цінностей. На час знаходження матеріалів у дорозі після оплати розрахункових документів у покупця виникає потреба у засобах.

Величина транспортного запасу розраховується прямим та аналітичним методами. Метод прямого рахункузастосовується при незначній номенклатурі витратних матеріальних ресурсів, що від обмеженого числа постачальників. За підсумками минулого періоду визначається середня тривалість пробігу вантажу від постачальника споживача. З цього часу віднімається: час виписку платіжних документів та його обробку банку постачальника, час поштового пробігу платіжних документів від банку постачальника до банку покупця, час обробки документів у банку покупця, час на акцепт.

При великій кількості постачальників та значній номенклатурі споживаних ресурсів норма транспортного запасу визначається аналітичним способом.Для цього використовуються дані про залишки товарно-матеріальних цінностей у шляху початку кожного кварталу за мінусом вартості ресурсів, що затрималися в дорозі понад встановлені терміни.

Середній залишок оплачених матеріальних цінностей у дорозі визначається за такою формулою:

де Про ср - середній залишок оплачених матеріальних цінностей у дорозі за минулий період (без урахування вартості вантажів, що затрималися в дорозі понад встановлені терміни, а також зайвих та непотрібних матеріалів), руб.;

Оj,..., Про я - залишки оплачених матеріальних цінностей у шляху початку кварталу за звітний період, крб.;

п- кількість прийнятих для розрахунку квартальних залишків.

На основі обчисленого середнього залишку матеріальних цінностей у дорозі знаходиться фактичний час перебування коштів у транспортному запасі за формулою:

де Н - норма оборотних засобів на товарно-матеріальні цінності у дорозі, дн.;

Р дн - одноденна витрата товарно-матеріальних цінностей за кошторисом витрат за виробництво звітного періоду, руб.

Отриманий показник коригується на наближення постачальників та споживачів, поліпшення роботи транспорту, прискорення розрахунків у плановому періоді та приймається за норму транспортного запасу.

Приклад 7.9-

Розрахунок норм транспортного запасу.

  • 1. Метод прямого рахунку. Рух вантажу від постачальника до покупця триває 15 днів. Поштовий пробіг розрахункових документів – п'ять днів. Обробка документів у постачальника та у відділеннях банку здійснюється протягом чотирьох днів. Термін акцепту – три дні. За цих умов норма оборотних засобів у транспортному запасі складе три дні [15 – (5 + 4 + 3)].
  • 2. Аналітичний метод. За звітними даними сума матеріалів у дорозі, за вирахуванням затриманих понад нормальні терміни просування, становить: на 01.01.2016 - 18 тис. руб., На 01.04.2016 - 17 тис. руб., На 01.07.2016 - 19 тис. руб. , на 01.10.2016 – 23 тис. руб., на 01.01.2017 – 24 тис. руб. Середньоденна витрата матеріалів у 2016 р. – 10 тис. руб.

Середній залишок матеріалів шляху за поточний рік визначається у сумі 20 тис. руб. (18 000: 2 + 17 000 + 19 000 + 23 000 + 24 000: 2): 4, а норма оборотних коштів на матеріали у дорозі – два дні (20 000:10000). Отриманий результат коригується з урахуванням запланованих заходів щодо покращення постачання та розрахунків.

Технологічний запасстворюється на період підготовки матеріалів до виробництва, включаючи аналіз та лабораторні випробування. Цей запас враховується, якщо не є частиною процесу виробництва. Наприклад, при підготовці до виробництва деяких видів сировини та матеріалів потрібен час на підсушування, розігрів, розмелювання, відстій, доведення до певних концентрацій тощо.

Підготовчий запаснеобхідний на період вивантаження, доставки, приймання та складування матеріалів, приймається також до розрахунку норми запасу за сировиною, основними матеріалами та покупними напівфабрикатами. Час підготовки матеріалів до виробництва визначається переліком відповідних операцій та умовами їх виконання, виходячи з технологічних розрахунків або шляхом проведення хронометражу. Якщо матеріал запускається у виробництво частинами, час підготовки обмежується витратами першу партію. Коли договори з постачальниками передбачається виконання ними відповідних підготовчих операцій, норматив не планується.

Розрахунок нормативу оборотних засобів за запасами сировини, основних матеріалів та покупних напівфабрикатів

Таблиця 7.7

Група

матеріальних

цінностей

Норма

підготовчого запасу, дн.

Норма поточного запасу, дн.

Норма страхового запасу, дн.

Разом

(гр. 2+гр. 3+гр. 4), дн.

Одноденна витрата, тис. руб.

Норматив оборотних засобів (гр. 5 х гр. 6), тис. руб.

Основні

матеріали

Покупні

напівфабрикати

Матеріальні цінності у дорозі

Усього

Норма оборотних засобів у виробничих запасах включає такі елементи:

· час знаходження оплачених підприємством матеріалів у дорозі ( транспортний запас), дн.;

· час на приймання, розвантаження, сортування, складування та підготовку до виробництва ( підготовчий чи технологічний запас), дн.;

· час перебування на складі у вигляді змінного, денного тощо запасу ( поточний запас), дн.;

· Час знаходження на складі у вигляді гарантійного запасу ( страховий запас), дн.

Норматив виробничих запасів(Н пз) може бути визначений за формулою

де Q cy т - Середньодобове споживання матеріалів (норма витрати);

N ТР - норма транспортного запасу, дн.;

N ПЗ - норма підготовчого (технологічного) запасу, дн.;

N T З - норма поточного запасу, дн.;

N ctp – норма страхового запасу, дн.

Середньодобова витратасировини, основних матеріалів, покупних виробів та напівфабрикатів розраховується за групами, причому у кожній групі виділяються їх найважливіші види, які становлять приблизно 80% загальної вартості матеріальних цінностей цієї групи.

Дані до розрахунку середньодобового витрати матеріальних ресурсів наведено у табл. 4.

Середньодобова витрата матеріальних ресурсів розраховується шляхом розподілу суми всіх планових річних витрат сировини, основних матеріалів, покупних виробів та напівфабрикатів (972 млн. руб.) на кількість робочих днів на рік (360 днів умовно), тобто Р = 972/360 = 2700 руб.

Норма транспортного запасурозраховується методом прямого рахунку чи аналітичним методом. Метод прямого рахунку застосовується при вузькій номенклатурі витратних матеріальних ресурсів, що від обмеженого числа постачальників. І тут за підсумками минулого періоду визначається середня тривалість пробігу вантажу від постачальника до споживача, як і є нормою транспортного запасу. При великому числі постачальників та широкій номенклатурі витратних матеріальних ресурсів норма транспортного запасу визначається аналітичним методом на основі нормативу минулого періоду.

Норма попереднього запасу.Підготовчий (технологічний) запас створюється в тих випадках, коли матеріальні цінності, що надходять, не задовольняють вимогам технологічного процесу і до запуску у виробництво проходять відповідну обробку. Технологічний запас розраховується як добуток коефіцієнта технологічності матеріалу Ктех на суму запасів (поточного, страхового та транспортного):

ТехЗ = (ТЗ + ЗЗ + ТрЗ) Ктех.

Коефіцієнт технологічності матеріалу встановлюється комісією, до складу якої входять представники постачальників та споживачів.

Таблиця 4

Розрахунок середньодобового споживання матеріалів

Норма поточного запасу.Поточний (складський) запас – це постійний запас матеріалів, що повністю підготовлені до запуску у виробництво. Він призначений задля забезпечення безперебійної виробничої діяльності підприємства. Величина цього запасу залежить від частоти (інтервалу) постачання даного виду матеріалів. Як норму поточного запасу приймають половину середньозваженого інтервалу між поставками.

Норма страхового запасу.Страховий (гарантійний) запас матеріалів створюється у разі порушення термінів чи обсягу поставок, на час вступу неякісних чи некомплектних матеріалів. Норму страхового запасу зазвичай встановлюють у вигляді 50% норми поточного запасу.

Прикладрозрахунку нормативу оборотних засобів у виробничих запасах наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Приклад розрахунку нормативу оборотних засобів у виробничих запасах

Нормування оборотних засобів у незавершеному виробництві

Оборотні кошти в незавершеному виробництві авансуються до створення циклового, оборотного і страхового заділів, які забезпечують безперебійний хід виробничого процесу у цехах і дільницях. У натуральному вираженні залишки незавершеного виробництва складаються з необхідної кількості деталей, вузлів та напівфабрикатів на робочих місцях та між ними. Розмір незавершеного виробництва визначають такі фактори:

· Обсяг продукції, що випускається;

· Тривалість виробничого циклу;

· Коефіцієнт наростання витрат (готовності продукції) в
незавершеному виробництві.

Обсяг випуску продукціївпливає розмір незавершеного виробництва через величину одноденного випуску продукції, розрахованого за собівартістю. Обсяг випуску продукції визначається на основі наявних замовлень споживачів та прогнозів збуту.

Тривалість виробничого циклувизначає тривалість знаходження коштів у незавершеному виробництві (норма запасу днями). Виробничий цикл вимірюється в календарних одиницях часу (дні, години, хвилини) та містить наступні елементи; робочий період, природні процеси, перерви. Склад та співвідношення між собою окремих елементів виробничого циклу характеризують його структуру.

Коефіцієнт наростання витрат(Кнз) характеризує рівень готовності продукції складі незавершеного виробництва. Необхідність розрахунку коефіцієнта наростання витрат обумовлена ​​тим, що у незавершеному виробництві здійснюються у час. Зазвичай їх поділяють на одноразові та інші витрати. До одноразових витрат належить витрата сировини, основних матеріалів, напівфабрикатів. Інші витрати (заробітна плата, амортизаційні відрахування, накладні витрати тощо) наростають поступово протягом усього циклу. Коефіцієнт розраховується як відношення собівартості незавершеного виробництва до планової собівартості виробу та враховує тривалість виробничого циклу. При нерівномірному наростанні витрат використовують формулу:

де Зi-витрати на i-й період часу наростаючим підсумком (i = 1, 2, ..., п);

С – планова собівартість виробу;

Т-тривалість повного виробничого циклу виробу в календарних часових одиницях (дні, тижні, місяці).

приклад.Собівартість продукції – 1000 руб. Тривалість виробничого циклу – 4 дні. Витрати на 1-й день - 300 руб., у 2-й день -300 руб., на 3-й день - 200 руб., У 4-й день - 200 руб. Визначити коефіцієнт зростання витрат.

Норма оборотних засобів у незавершеному виробництвірозраховується по підприємству загалом чи з підрозділам із наступним підсумовуванням. Для цього використовують формулу:

де Nнп - норма оборотних засобів у незавершеному виробництві по підприємству загалом;

Тi – тривалість виробничого циклу виробу чи підрозділу;

Ki – коефіцієнт наростання витрат виробу чи підрозділу;

n – число груп виробів, підрозділів.

Норматив оборотних засобів незавершеного виробництварозраховується за формулою:

де С/Т - норма одноденного випуску продукції з планової собівартості;

С-повна собівартість продукції;

Т – число календарних днів у періоді.

приклад.Використовуємо дані попереднього прикладу з розрахунку норми оборотних засобів у незавершеному виробництві.